У собаки гнояться очі як лікувати в домашніх умовах: причини та симптоми, гнійні виділення

Найпоширеніша помилка господарів при гнійних очах у собаки - ігнорування симптому. Наївно вважати, що таке явище зникне саме собою. Гнійні виділення з очей – це симптом патологічної інфекції та ігнорувати подібну ознаку, отже, приректи собаку на можливу сліпоту, як мінімум. А, як максимум, розвиток серйозної хвороби і подальшої загибелі. Навіть якщо собака виглядає бадьорим і не спостерігається змін у його поведінці.

Якщо виділяється гній, значить розвивається бактеріальна інфекція – протей, коки, клебсієли.

Гній - це ознака бактеріальної інфекції.

Чинники

Для визначення причини захворювання слід їхати до клініки.

Можлива причина у зараженні тварини пневмококами, бруцелами, сальмонелами. Самостійно визначити причину неможливо, слід їхати до клініки та проводити діагностику в умовах стаціонару.

Провокуючими факторами можуть виступати:

• алергія;
• бактеріальна інфекція;
• грибкова інфекція;
• вірусна інфекція;
• травми;
• роздратування;
• паразитарна інфекція;
• хронічні патології;
• сторонні предмети;
• хвороби ендокринної системи;
• вплив токсичної пари.

Причини

Гній з очей може бути причиною чуми.

1. Якщо причиною може бути алергічна реакція, то гнійні виділення будуть спостерігатися вже при ускладненому процесі, оскільки спочатку досить тривалий час може бути звичайним сльозотеча. Наявність тепла та вологи створюють сприятливе середовище для розмноження бактерій. Насамперед знижуються резистентні властивості організму, що уможливлює подальший розвиток хвороби.
2. Бактерії чи грибки можуть бути як загальним ураженням всього організму, так і локалізованим, місцевим. Характер лікування у разі може залежати від постановки точного діагнозу.
3. Вірусні хвороби здатні в рекордно короткі терміни привести тварину до загибелі, тому своєчасна реакція господаря та звернення до клініки можуть урятувати життя тварині. Подібним симптомом може виявлятися чума, ентерит, сказ.
4. Ще однією причиною може бути травма століття або рогівки. Травмувати очі можуть частинки трави, піску, гілки. Зазвичай травмується одне око, але, якщо відбулася травма голови, можуть уражатися обидва органи.
5. При почервоніла кон`юнктива подібні виділення свідчать про подразнення слизової оболонки за допомогою пари отруйних летких речовин. Такими речовинами може бути засіб для чищення побутової хімії, білизна, пральний порошок. Також причиною є дим, вихлопні гази, лакофарбові вироби. Можливо, попадання вії чи вовни самої тварини.
6. Важливу роль у виникненні симптомів грають паразити – глисти, бліхи, кліщі. Дані паразити викликають алергічну реакцію або спровокувати розчісування при попаданні на слизову оболонку.
7. Хронічні хвороби, які розвиваються поступово та періодично загострюються внаслідок будь-якого сильного подразника. До таких захворювань відносяться: закупорка слізних проток, виворіт століття.
8. Хвороби внутрішніх органів: цукровий діабет, ураження печінки. Крім того, у старих собак таке явище відбувається постійно, що говорить про послаблення імунітету через похилого віку внаслідок перенесених раніше хвороб.

Супутня симптоматика причин

При хворобі завжди присутні супутні симптоми.

Як правило, будь-який прояв хвороби не може виражатися єдиним симптомом.

Завжди присутні супутні симптоми та причини, які на тлі основного прояву не такі помітні, і варто уважно поспостерігати за собакою.

Алергія у собак

Харчова реакція супроводжується свербінням шкіри.

Алергія у собак найчастіше харчова, але трапляється, що тварина могла надихати димом, токсичними газами або парами отруйних речовин. Харчова реакція супроводжуватиметься:

• кожний зуд;
• вушна інфекція;
• прискорений стілець;
• вихованка часто облизує передні кінцівки та анус;
• поява неприємного запаху з пащі;
• утворення плям на шкірі.

Атопічний дерматит

Атопічний дерматит виявляється у сильному свербіні області ділянок, вух, носа, живота.

Атопічний дерматит виявляється у свербіні області вух.

Наявність великої кількості лупи. Атопія проявляється сезонно, найчастіше в теплу пору року – весна чи літо, початок осені.

Бактеріальна інфекція

При бактеріальній інфекції спостерігається періодичне блювання.

Якщо у собаки розвивається бактеріальна інфекція, наприклад, сальмонельоз, паралельні симптоми важко не помітити.

• Початкова та середня стадія виявляється у гострому гастроентериті, при цьому можна спостерігати больовий синдром у ділянці очеревини.
• Гарячкові стани собаки, періодичне блювання.
• На цьому етапі можливо розвиток пневмонії, що висловиться кашлем або задишкою.
• Вагітні тварини абортують або народжують мертвих цуценят.
• Тяжке перебіг характеризується гіпотермією, депресією, колапсом.

Грибкова поразка

Грибкова поразка характеризується появою плям на шкірі, поступовим випаданням вовни у зоні зараження, сильним свербінням.

Грибкова поразка характеризується поступовим випаданням вовни.

Смердючий запах з вух, якщо локалізація грибка у вушній раковині. Можлива гіпертермія, нервозність, агресія. Тварина гарчить на господаря, не підпускає до себе, постійно свербить.

Вірус чуми

Вірус чуми може проявлятися по-різному, залежно від області ураження, але загальні симптоми такі: у дорослих тварин підвищується температура, при цьому у цуценят її може не бути. Надгострий перебіг триває близько трьох днів, характеризується різким підвищенням температури, відмовою від корму, комою та летальним результатом. Гостра форма проявляється лихоманкою, пригніченням, втратою рефлексів, ознобом, відсутністю апетиту, іноді блювотою.

При вірусі чуми у дорослих собак підвищується температура.

Сказ

Якщо у тварини спостерігається сильна слинотеча, нетипова поведінка у вигляді особливої ​​лагідності або буйності, відвисання нижньої щелепи, утруднене ковтання, слід бути гранично обережним, оскільки це можуть бути перші симптоми сказу.

Рясна слинотеча може бути симптомом сказу.

Вірус сказу небезпечний для людини, тому за найменшої підозри слід звертатися до фахівця, попередньо ізолювавши тварину від домочадців та інших тварин.

Лікування в домашніх умовах

Клотримазол – мазь проти грибкової інфекції.

1. Допомога при алергії полягає в усуненні можливого алергену. Якщо дратівливий фактор їжа, слід виключити з раціону пса небезпечні продукти. Якщо реакція виникла на пилок рослин – обмежити доступ до цього місця, змінивши місце вигулу. Невідповідний шампунь змінити на гіпоалергенний аналог. Медикаментозне лікування включає застосування препаратів, що знижують свербіж, набряки, а також вітамінотерапію, імунотерапію.
2. При сальмонельозі собакі створюють комфортні умови, призначається легкоперетравлювана дієта. На початковій стадії доцільно лікування гіперімунною сироваткою, імуноглобулінами. Далі лікування антибіотиками: левоміцетин, тетрациклін, неоміцин, стрептоміцин, гентаміцин, пеніцилін та цефалоспорини. При проносі - Бесалол, бісептол, ентеросептол. Ставлять клізми з розчином нітрофурану. У воду додають ріванол, фурацилін, перманганат калію.
3. Грибкову інфекцію лікують переважно за допомогою місцевої обробки. Якщо на шкірі невелика кількість уражених плям, можна використовувати для лікування мазі: ям, юглон, клотримазол, мікозолон. Якщо заражені ділянки значні, то застосовувати мазі та розчини для місцевого лікування небезпечно через їх високу токсичність. У таких випадках використовують шампуні – нізорал, імаверол, лікар. Дають протигрибкові препарати у вигляді таблеток або ін`єкцій – гризеофульвін, флуконазол, кетоконазол. Призначають імуномодулятори, гепатопротектори.
4. До лікування чуми потрібен комплексний підхід. Застосовують розчини: уротропін, розчин глюконату кальцію, розчин глюкози, ізотонічний розчин хлориду натрію, розчин димедролу, аскорбінову кислоту. Призначають прозерин, розчин стрихніну, мідокалм, розчин сульфату магнію, фуросемід, аміназин, барбітал натрію, фенобарбітал, бензонал, глутамінову кислоту, фолієву кислоту, фінліпсин, паглюферал. Антибіотики тетрациклінового ряду: левоміцетин, норсульфазол, стрептоміцин, клофаран, кефзол, гентаміцин. Як специфічне лікування – гіперімуна сироватка. Імуномодулятори, імуностимулятори, серцеві препарати, вітамінотерапія групи В – В1, В6, В12.
5. На жаль, сказ не лікується. Тварину поміщають у карантин та присипляють. Жодних тестів не проводять через небезпеку для людини. Діагноз підтверджується посмертно, після присипання чи загибелі собаки внаслідок хвороби. При виявленні цієї недуги у вихованця господарю рекомендується пройти повне обстеження та застосувати всі заходи для власної безпеки.

Відео про хвороби очей у собак